«Традиція НЕ залежати»: Megapolis+ і «Витоки» повертають у публічний простір репресовані українські слова

До Дня Незалежності України рекламний холдинг Megapolis+ та проєкт «Витоки» від Zagoriy Foundation запускають спільну кампанію. Українські слова, які в радянський період підлягали директивній заміні або вилученню, з’являться на цифрових екранах Києва, Харкова й Буковеля, у київському та харківському метро, а також у поїздах «Інтерсіті».

Уже два роки Megapolis+ та проєкт «Витоки» від Zagoriy Foundation створюють спільні кампанії, що допомагають пізнавати українське. Цього разу ми звернулися до слів — і через них розповідаємо про нашу традицію НЕ залежати.

Кампанія пропонує подивитися на незалежність як на тривалу українську традицію — самим визначати свій шлях, зберігати власну культуру та називати світ своїми словами.

Основу кампанії складають 5 тверджень:

Традиція НЕ залежати — це:

самим визначати свій УСТРІЙ;

жити за власним МІРИЛОМ;

ДОСТЕМЕННО знати, хто ми;

берегти свої НАБУТКИ;

творити наше СЬОГОДЕННЯ.

У відеоролику ці слова по черзі з’являються та виділяються на екрані.

У такий спосіб кампанія говорить про незалежність словами, право на які українській мові також доводилося відстоювати.

«Устрій», «мірило», «достеменно», «набутки», «сьогодення» — слова, які радянська система під час русифікації намагалася витіснити з української мови.

З кожним із них поводилися по-різному:

— «устрій» пропонували замінювати на «уклад»;

— «мірило» — на «масштаб»;

— «сьогодення» — на «сучасність»;

— «достеменно» називали штучним архаїзмом;

— «набутки» — застарілим словом.

Ці та інші слова входять до «Реєстру репресованих слів», який уклала мовознавиця Орися Демська-Кульчицька.

Реєстр показує, як упродовж ХХ століття розвиток української мови зазнавав директивного втручання. Частину слів замінювали відповідниками, ближчими до російської мови, інші оголошували штучними чи невластивими масовому мовленню та поступово вилучали з ужитку.

У новій кампанії ці слова не постають музейними експонатами чи архаїзмами. Вони звучать у природному сучасному контексті — як слова, якими можна говорити про себе, свою країну, свободу та традицію НЕ залежати.

Кампанія одночасно охопить сітілайти, борди, метро та соціальні мережі. Для Megapolis+ це партнерство стало частиною самої ідеї кампанії — компанія безоплатно долучила власні носії до її реалізації.

На цифрових екранах з’явиться ролик із нагадуванням про право українців самим визначати свій устрій і берегти власні набутки. В соціальних мережах команда «Витоків» спільно з Megapolis+ докладніше розповідає про історію репресованих слів і саму традицію не залежати.

Завдяки цьому зустріч із кампанією не завершується одним контактом: міський простір привертає увагу до слів, а цифрові майданчики допомагають дізнатися про їхню історію та повернути їх у власне мовлення.

В українців багато традицій: водити козу на Маланку й донатити з укриттів, їсти шулики на Маковія й одягати вишиту сорочку на День вишиванки, клечати оселі на Зелені свята й готувати кутю на Різдво.

Та крізь різні історичні періоди проходить іще одна традиція — не залежати. Від княжої доби й селянського спротиву несправедливості до дисидентського руху та сучасної боротьби українців за свободу.

У цій кампанії незалежність — не лише дата в календарі. Це щоденна дія: самостійно визначати свій шлях, достеменно знати, хто ми, берегти створене попередніми поколіннями та відповідати за сьогодення.

Повернення репресованих слів у публічний простір також стає такою дією. Адже мова залишається живою, коли слова не лише зберігають у словниках, а знову використовують, передають і наповнюють сучасними сенсами.

Не залежати — наш спадок.

Тож пізнавай українське, твори сьогодення.